Метафізика влади: класичний філософський дискурс

  • Володимир Миколайович Шаповал Харківський національний університет внутрішніх справ
Ключові слова: влада, філософія влади, владні відносини, метафізика влади

Анотація

У межах класичної філософської думки було розроблено важливі принципи функціонування влади у суспільстві та засоби, що забезпечують її ефективність. З’ясовано, що владні стосунки супроводжують людину як колективну істоту упродовж усієї її історії, є незмінним атрибутом соціального життя. Будучи успадкованими від своїх тваринних предків, вони отримали найрізноманітніші форми у ранніх людських спільнотах, виконуючи як конструктивну, так і деструктивну роль. Вододілом між вказаними проявами влади є виконання нею своїх головних функцій, серед яких чи на найпершому місці стоїть керування суспільними процесами, забезпечення сталого розвитку людських спільнот. За традицією, владою зі знаком «плюс» називали таку владу, яка приносить благо більшій частині або усім членам певної спільноти. Негативна влада – це така влада, яка має метою благо обмеженого кола обраних або навіть одного верховного правителя, і, у кінцевому підсумку, руйнує соціальну тканину суспільства. Питання щодо співвідношення цілей і засобів, якими влада домагається виконання своїх вимог, має тут вирішальне значення. Класична філософська думка обґрунтовано доводить, що для розумних істот, якими вважають себе люди, більш прийнятними впровадження владних рішень є не насильство, а моральний авторитет і право. Саме право у такому, що все більш ускладнюється, людському суспільстві,  поступово стає пріоритетним інструментом влади.  Упродовж майже всієї людської історії можна спостерігати тісний зв'язок між владою і насильством. Іноді здається, що воно взагалі є неусувним з людського життя, ледве чи визначальний чинник людських стосунків. Саме по собі насильство мало у кого знаходить відверте схвалення. Більшість філософів, та й взагалі пересічних людей, як правило, його засуджують. Влада завжди прагне зберегти себе як можна довше, у граничному плані – стати вічною. Проте є багато причин об'єктивного і суб'єктивного характеру, що ставлять межу таким намаганням. Людське суспільство – це виключно складна система зв'язків і відносин. Ефективна робота цієї системи забезпечується, у тому числі, ефективними управлінськими рішеннями, а також тісним зв'язком між прийнятими рішеннями і їх виконанням. Тобто, – саме владними відносинами. Хочемо ми цього чи не хочемо, але у суспільстві завжди будуть керівники і підлеглі, ті, хто приймає рішення, і ті, хто повинен їх виконувати, тобто, владарюючі і підвладні. Від того, наскільки будуть ефективними рішення, і наскільки успішно вони будуть впроваджуватись у життя, залежить успішне функціонування різних людських спільнот, майбутнє загальнолюдського суспільства взагалі. Саме це, в ідеальному варіанті, повинна забезпечувати влада.

Біографія автора

Володимир Миколайович Шаповал, Харківський національний університет внутрішніх справ

Доктор філософських наук, професор, професор кафедри соціально-гуманітарних  дисциплін, Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України

Посилання

Антология мировой философии. В 4-х т. Т. 1. Ч. 1. Философия Древности и Средневековья. Москва: Мысль, 1969. С. 1-580.

Аристотель. Политика // Аристотель. Соч. в 4-х т. Пер. с древнегреч. Москва: Мысль, 1981. Т.3. С. 575-644.

Библия. Книги священного писания Ветхого и Нового завета. Москва: Библейские общества, 1995. 1371 с.

Гегель Г. В. Ф. Философия права/ Пер. с нем. М.: Мысль, 1990. 526 с.

Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Т. Гоббс // Гоббс Т. Соч. в 2 т. Москва: Мысль, 1989. Т. 2. С. 3–545.

Гроций Г. О праве войны и мира/ Пер. с лат. Репринт с изд. 1956 г. Москва: Ладомир, 1994. 868 с.

Кант И. Метафизика нравов в двух частях / И. Кант. Соч. в 6 т. Москва: Мысль, 1965. Т. 4. Ч.2. С. 107-438.

Кейзеров Н. М. Власть и авторитет. Москва: Юрид. лит., 1973. 264 с.

Книга правителя области Шан (Шанцзюнь шу). Изд. 2-е, испр. Пер с кит. Вступ. ст. коммент. послеслов. Л.С. Переломова. Москва, Ладомир. 1993. 392 с.

Конфуций. Уроки мудрости. Сочинения. Москва: ЭКСМО-пресс; Харьков: Фолио, 2000. 958 с.

Локк Дж. Два трактата о правлении/ Пер. с англ. и лат./ Ред. и сост. авт. примеч. А. Л. Субботин. Соч.: В 3 т. Москва: Мысль, 1988. Т. 3. С. 135-406.

Панарин А.С. Политология. Западная и Восточная традиции: Учебник для вузов. Москва: Книжный дом «Университет», 2000. 320 с.

Платон. Критон // Платон. Апология Сократа. Критон. Ион. Протагор. Пер. с древнегреч. Общ.ред. А.Ф. Лосева. Москва: Мысль, 1999. С. 97-111.

Платон. Государство //Платон. Филеб. Государство. Тимей. Критий. Пер. с древнегреч. Общ.ред. А.Ф. Лосева. Москва: Мысль. 1999. С. 79-420.

Поппер К. Открытое общество и его враги. Кн. 1. Чары Платона. Пер. с англ. В.Н. Садовского. Москва: Феникс, 1992. 448 с.

Рассел Б. История западной философии. Ростов н/Д.: Феникс, 1998. 992 с.

Тоффлер Э. Метаморфозы власти: пер. с англ. Москва: ООО «Издательство ACT», 2003. 669 с. URL: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Toffl/index.php (дата обращения: 06.01.2020).

Халипов В.Ф. Кратология как система наук о власти. Москва: Республика, 1999. 303 с.

Цицерон. Диалоги. О государстве. О законахURL: https://dfiles.ru/files/ktqwc1mwl(дата обращения: 06.01.2020).

Weber М. Wirtschaft und Gesellschaft.Tubingen, 1922.

Опубліковано
2019-12-30