МІЖДЕРЖАВНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ
Анотація
У статті всебічно проаналізовано концептуаль-
но-методологічні засади дослідження міждержавних
відносин, з’ясовано теоретичні підходи класифікації
міждержавних відносин. У дослідженні представлено
моделі міждержавної взаємодії крізь призму класич-
них напрямів теорії міжнародних відносин як полі-
тичного реалізму, політичного ідеалізму та конструк-
тивізму. Аналіз концепцій міждержавних відносин
дозволив виділити партнерство, стратегічне партнер-
ство, союзництво як основні типи взаємодії країн на
міжнародній арені, виокремити ключові чинники, що
визначають ефективність партнерства як інструмента
просування національних інтересів держав. Стратегіч-
не партнерство розглядається як модель міждержав-
них відносин, що реалізується державами на підставі
збігу стратегічних інтересів принаймні у двох сферах співпраці, котрі за певних обставин можуть переходи-
ти в інші напрями взаємодії. Підкреслюється, що, на
відміну від союзництва, партнерство дозволяє держа-
вам-партнерам зберігати певну автономію в реалізації
зовнішньої політики.
The article comprehensively investigates the conceptu-
al background of the interstates relations, focuses on the
theoretical approaches to classification of bilateral rela-
tionships. The study of the models of interstates relations
is made through the prism of the classical schools within
international relations theory as political realism, political
idealism and constructivism. Analysis of the concepts of in-
terstate relations allowed to identify partnership, strategic
partnership and alliance as the three main types of bilater-
al relations on the world stage. It was found the key factors
that influence the effectiveness of partnership as the type
of interstates relations and the tool to ensure States nation-
al interests. The authors consider strategic partnership in
interstates relationships as a specific type of interaction of
partner states in realization of common strategic interests.
These interests must be long-termed and should coincide at
least in two spheres and in some cases transform from one
into another. This type of relationships unlike the unionship
gives a wide space for political maneuvers, does not foresee
synchronization of actions in terms with strategic partners.
